Діагностика дітей 5-6/7 р. (готовність дітей до школи)

Діагностика готовності дітей до школи (функціональна готовність)

Назва: тест шкільної зрілості Ірасека-Керна
Мета: виявити цілісне уявлення про рівень психічного розвитку дитини.
Матеріал: олівець і аркуш паперу.
Завдання: складається з 3 завдань: намалювати людину, скопіювати фразу і скопіювати 10 крапок.
Оцінка результатів: кожне із трьох завдань оцінюється за 5-ти бальною системою: найвищий результат – 1 бал, найнижчий – 5 б. Сумарно від 3 до 5 балів одержують діти високої шкільної зрілості, від 5-9 б.- середньої, 11 б. – низької, більше 11б. – сигнал вже тривожний – відхилення у психічному розвитку дитини.
Посилання на методику: Тест шкільної зрілості Ірасека-Керна
 

Назва: «Опитувальник орієнтувального тесту шкільної зрілості» (Я. Йєрасек)
 Мета: визначити загальну орієнтацію дітей в оточуючому світі.
Завдання: дитині пропонується 20 запитань, на які вона повинна дати відповіді, що визначає здатність аналізу, порівняння, побудови логічних висловлювань.
Оцінка результатів: до кожного питання дається шкала оцінки правильної і неправильної відповіді та підраховуються результати за кількістю балів, набраних з цих питань. Кількісні результати діляться по 5 групах: дуже високий – 24 і більше; високий – від 14-23, середній – 0-13, нижче середнього – від -1 до -10; низький рівень – від -11 і менше.
Посилання на методику: «Опитувальник орієнтувального тесту шкільної зрілості» (Я. Йєрасек)

Діагностика довільної регуляції діяльності

Назва: "Графічний диктант"(методика Ельконіна).
Мета: вміння діяти докладно за інструкцією.
Матеріал: аркуш у клітинку, на якому на відстані 4 клітинки від краю поставлені по вертикалі 2 крапки 1 під 1 на відстані 7 клітинок, олівець чи ручка.
Завдання: починаючи з вказаних крапок, спершу дитині намалювати узор, який ви повідомите їй під час диктанту, а потім продовжити рисування цього узору самостійно. Для кожної крапки ви диктуєте окремий узор. Тому виходить три диктанти. Під час рисування не можна відривати олівець від паперу. Перше тестування проведіть за формою А, друге — за формою Б. В подальшому ці форми можна чергувати. Кожне повторне тестування (починаючи з другого) бажано проводити щомісяця.
Оцінка результатів: 5 балів — в трьох диктантах не зроблено жодної помилки і є хоча б одна ідентична фігура, зображена дитиною самостійно (після диктанту); 4 бали — допущено 1-2 помилки. З бали — допущено 3-4 помилки; 2 бали — більше, ніж 4 помилки, але менше, ніж половина усіх елементів; 1 бал — помилок більше, ніж правильно виконаних елементів.
Посилання на методику: "Графічний диктант"(методика Ельконіна)

Назва:  «Будиночок» (за Н.Й. Гуткін)
Мета: виявити уміння дитини орієнтуватися у своїй роботі на зразок, виявити особливості розвитку довільної уваги, просторового сприйняття.
Матеріал: малюнок, аркуш паперу, олівець.
Завдання: потрібно змалювати картинку, окремі деталі якої складені з елементів прописних літер. По закінченню роботи, дитина повинна перевірити. Експериментатор фіксує, наскільки дитина відволікається, а також відрізнити, якщо вона лівша.
Оцінка результатів: за правильне виконання малюнка виставляється 0 балів, а кожну помилку – 1 бал. У групу з відносно високим розвитком довільності варто віднести дітей, що одержали не більше 1 балу. 
Посилання на методику: Методика «Будиночок» (за Н.Й. Гуткін)

Назва: «Зразок і правило» (за О. Венгером).
Мета: виявити рівень організації дій, уміння керуватися системою умов задачі, переборюючи вплив сторонніх чинників.
Матеріал: олівець і малюнок.
Завдання: дитині потрібно скопіювати малюнок, який показує психолог, уважно слухаючи його інструкцію. Малюнок складається з 1 великої фігури та кілька малих, їх потрібно з’єднати так, що вони не повторювалися.
Оцінка результатів: за кожну із 6 задач ставиться оцінка, що може коливатися в межах від 0 до 2 балів. Сумарний бал виводиться підсумовуванням балів, отриманих за всі задачі. Він може коливатися від 0 до 12 б. Погрішності у проведенні ліній не  знижують оцінки.
Посилання на методику: Методика "Зразок і правило"

 Назва: “Розфарбуй малюнок ” (Є.Є. Кравцова).
Мета: визначити рівень розвитку довільності, як здатності діяти у відповідності до поставленого завдання.
Матеріал: дві однакові заготовки контурного малюнка, один із яких попередньо зафарбований у нетрадиційні кольори (дерево - червоне, небо – чорне, сонце – зелене, земля – синя).
Завдання: дитині пропонується розфарбувати картинку так, як на зразку. Експериментатор кілька секунд демонструє картинку, де попередньо дерево зафарбовано в червоний колір, небо – чорний, сонце – зелене, земля – синя.
Оцінка результатів: Приймає і розуміє задачу, виконала відповідно інструкції – 3 б. Приймає, але не розуміє задачу – 2 б. Розуміє задачу, але не приймає її – 1 б. Не приймає і не розуміє задачу – 0 б.
Посилання на методику: Методика “Розфарбуй малюнок ” (Є.Є. Кравцова)

Назва: «Лабіринт»
Мета: оцінювання вміння дотримуватися правил.
Матеріал: малюнки 13, 14, 15 із зображенням лабіринтів зі зростаючими труднощами, олівець для дитини, секундомір.
Завдання: дитині пропонується знайти вихід на кожному малюнку не торкаючись ліній, не повертаючи назад. На початку роботи дитина ставить олівець у центр лабіринту, і поки вихід не буде знайдений, не відривай олівець од паперу. Завдання полягає в тому, щоб якнайшвидше вибратися з кожного лабіринту.
Оцінка результатів: Слабкий рівень: не може засвоїти принципи роботи, на завдання витрачено більше 10 хв., допущено понад 20 помилок. Середній рівень: інструкцію розуміє, на роботу витрачено до 9 хв., допущено не більше 10 помилок у всіх серіях. Добрий рівень: інструкцію розуміє, на завдання витрачено не більше 7 хв., допущено 2–3 помилки в останній серії. Високий рівень: дитина легко засвоїла принципи роботи, на завдання витрачено не більше 5 хв., допущено не більше однієї помилки в останньому лабіринті.
Посилання на методику: Методика «Лабіринт»
 

Діагностика самоконтролю

Назва: «Ланцюжок» (У.В. Ульєнкова)
Мета: оцінка рівня самоконтролю.
Матеріал: аркуш у клітинку з полями, олівець та годинник.
Завдання: з початку рядка малювати ланцюжок, який складається з паличок та рисочок. Малювати треба тільки у заданому порядку, правильно переносити утворений ланцюжок з рядка на рядок, не писати на полях, писати через рядок клітинок, а не кожному. Дається 15 хв.
Оцінка результатів: високий рівень саморегуляції – оцінка 5, добрий – 4, посередній – 3, низький – 2, дуже низький  - 1.

І-ІІ-ІІІ-І-ІІ-ІІІ-І-ІІ-ІІІ-І-ІІ-ІІІ-І-ІІ-ІІІ-І

Посилання на методику: «Ланцюжок» (У.В. Ульєнкова)
  

Назва: «Розвиток самоконтролю»
Мета: оцінити здатність дитини до самоконтролю, до оцінки власних дій, результатів цих дій та своїх можливостей.
Завдання: дитині пропонують по черзі 4 картинки, на яких зображені її однолітки в ситуаціях невдачі в діяльності. Далі просять розповісти, що намальовано (якщо дитина неправильно зрозуміла ситуацію, то дорослий дає необхідні пояснення), пояснити причину невдачі дітей, які зображені на картинках, і запропонувати свої варіанти рішення практичної задачі.
Оцінка результатів: 1. Якщо дитина пояснює, що причина невдачі в об’єктах (лійці, лаві, гойдалці, гірці), тобто невдачі відбуваються по незалежним від героїв причинам, значить, дитина ще не навчилася оцінювати себе і контролювати свої дії. Скоріш за все дитина покине почату справу і займеться чим-небудь іншим. 2. Якщо дитина бачить причину події в самих героях і пропонує їм підрости, потренуватися, набратися сил, покликати на допомогу, значить, у неї хороша здатність до самооцінки і самоконтролю. 3. Коли дитина бачить причину невдач і в героях і в об’єктах, то це говорить про хорошу здатність до різнобічного аналізу ситуації.
Посилання на методику: Методика «Розвиток самоконтролю»

Діагностика спілкування

Назва: “Так” і “Ні” не говорити” (Л.Красильнікової).
Мета: визначити рівень довільності мовного спілкування.
Матеріал: серед 25 запитань 10, які провокують дитину відповісти “Так” і 10 – “Ні”, інші  – нейтральні.
Завдання:  дитині задаються 25 запитань, на які вона не повинна відповідати словами “так” і “ні”. Наприклад, якщо я запитую, “Чи є у тебе іграшка”, ти не повинен говорити: “Так”. Ти повинен відповісти: “У мене є іграшка”, тобто без слова “Так”. Якщо у дитини виникають запитання, то інструкція повторюється.
Оцінка результатів: показником рівня довільності мовного спілкування є кількість відповідей, що відповідають правилам гри. Вікова норма для дітей 6-7 років складає ~ 51% від всієї кількості запитань. Число правильних відповідей повинно бути більше 13.
Посилання на методику: Методика “Так” і “Ні” не говорити” (Л.Красильнікової).

 Діагностика особистісно-соціальної готовності дітей до школи

 Назва: Дитяча самосвідомість «Що дитина знає про себе, якою себе уявляє» (за Є.З.Басіною) 6/7 років.
Мета: дослідити уявлення дитини про себе.
Завдання: дитині пропонують відповісти на 5 запитань.
1. Що ти більше всього на світі любиш? Що взагалі ти любиш, що тобі подобається?
2. Що ти більше всього на світі не любиш? Чого ти взагалі не любиш, що тобі не подобається?
3. Уяви собі людину, яка тобі так подобається, що ти хотів би бути таким, як вона, чи хотів би бути схожим на неї. Яка це людина? Якою ти хотів би бути? На кого ти б хотів бути схожим?
4. Уяви собі людину, яка тобі так не подобається, що ти не хочеш бути не неї схожим. Яка це людина? Яким би ти не хотів бути? На кого ти не хочеш бути схожим?
5. Що ти можеш розказати про себе? Який ти сам?
Оцінка результатів: Аналіз відповідей дитини дозволяє виявити:
- Різнобічність уявлень про себе (за кількістю названих якостей);
- Диференційованість уявлень про себе (названі якості, які характеризують дитину в різних видах діяльності і в різних ситуаціях);
- Рівень усвідомленості і критичності суджень про себе, співвідношення реальних і ідеальних уявлень.
Посилання на методику: Дитяча самосвідомість «Що дитина знає про себе, якою себе уявляє» (за Є.З.Басіною)
 

Діагностика самооцінки

Назва: «Який я?»
Мета: визначення самооцінки дитини дошкільника.
Завдання: обстеження проводиться індивідуально. Психолог запитує у дитини, як вона сама себе сприймає й оцінює за десятьма різними позитивними якостями особистості. Оцінки, які дитина ставить сама собі, проставляються психологом у відповідних колонках протоколу, а потім переводяться в бали.
Оцінка результатів: Відповіді типу «Так» оцінюються в 1 бал, відповіді типу «Ні» оцінюються в 0 балів. Відповіді типу «Інколи», як і відповіді типу «Не знаю», оцінюються в 0,5 бала. Самооцінка дитини визначається за загальною сумою балів, набраною нею за всіма якостями особистості. 10 балів - дуже високий, 8 - 9 балів – високий, 4 - 7 балів – середній, 2 - 3 бали – низький, 0 - 1 бал - дуже низький
Посилання на методику:  Методика «Який я?»

 
Назва: «Сходинки»
Мета: вивчення динаміки самооцінки. Застосовується як у дошкільному віці, так і в молодшому шкільному.
Завдання: дитині показують намальовану на папері драбинку з 7 сходинками. Середня сходинка має форму майданчика і пояснюють завдання: «На трьох нижніх сходинках знаходяться погані діти (чим нижче, тим гірші), на майданчику - не погані і не гарні, а на трьох верхніх сходинках - гарні діти (чим вище, тим кращі).» Кожна сходинка має, тим самим, певну змістову характеристику. Дитина повинна поставити себе на одну зі сходинок і обґрунтувати свій вибір.
Оцінка результатів: Оцінка здійснюється за 7- бальною шкалою, де перша сходинка (найнижча) відповідає балу 1, середня сходинка (майданчик) відповідає балу 4, верхня сходинка відповідає балу 7. Таким чином, дитина може одержати від 1 до 7 балів. Для дітей, які вступають у перший клас, характерна наявність високої позитивної самооцінки. У нормі дитина повинна ставити себе не нижче, ніж на 2 сходинку зверху, тобто нормою є самооцінка в 6 балів. 7 чи 5 балів не є відхиленнями від норми, а свідчать про дуже гарні чи просто добрі стосунки до дитини в сім'ї й у дошкільному закладі. Самооцінка від 1 до 3 балів, тобто віднесення дитиною себе до «поганих» дітей, є важливою ознакою неблагополучного соціального розвитку і, в першу чергу, є показником несприятливого досвіду соціальних взаємодій. Швидше за все, негативна самооцінка пов'язана з неблагополучними сімейними відносинами чи негативним ставленням батьків до самої дитини або пов'язана з несприятливим досвідом спілкування дитини в дошкільному закладі. Необхідно з'ясування конкретні причини негативної самооцінки, тому що на цій підставі можна прогнозувати успішність включення дитини в колектив класу і будувати програму
корекції образу «Я» дитини.
Посилання на методику: Методика «Сходинки»

Діагностика комунікації

Назва: «Два будиночки»
Мета: виявлення дітей з проблемами у спілкуванні.
Завдання: дитині говорять: «Подивись на ці будиночки. Уяви собі, що червоний будиночок належить тобі, в ньому багато цікавих іграшок, і ти можеш запросити до себе всіх, кого захочеш. А в чорному будинку іграшок немає зовсім. Подумай і скажи, кого б із дітей своєї групи ти запросив би до себе, а кого запросив би в чорний будиночок». Психолог записує тих дітей, яких дитина забирає до себе в червоний будиночок, і тих, кого вона хоче відселити в чорний будиночок. Після закінчення роботи дитину запитують, чи не хоче вона поміняти кого-небудь місцями, чи не забула когось.
Оцінка результатів: Потрібно звернути увагу на те, скільки дітей дитина помістила в червоний будиночок, а скільки в чорний, по відношенню до яких дітей групи зроблений позитивний вибір, а по відношенню до кого – негативний. Для кожної дитини рахується кількість позитивних (кількість балів зі знаком «+») і негативних виборів (кількість балів зі знаком «-») зі сторони інших дітей групи, потім від більшого числа віднімають менше і ставлять знак більшого числа. + 4 і більше балів – набирають «соціометричні зірки», це зовні привабливі, достатньо впевнені в собі діти, які користуються авторитетом в групі однолітків, вони лідирують в іграх, з ними охоче дружать інші діти. Від + 1 до + 3 балів (виборів зі знаком «-» немає) – ці діти надають перевагу іграм і спілкуванню з постійним обмеженим колом друзів (чи одним постійним другом), при цьому з іншими дітьми вони майже не конфліктують, в своїй маленькій групі можуть бути лідером. Від – 2 до + 2 балів (сума складається з «+» і «-») – активні, рухливі, достатньо спілкуються з іншими дітьми, але нерідко конфліктні діти, вони легко вступають у гру, але також легко сваряться і відмовляються гратися, часто ображаються і ображають інших, але легко забувають образи. 0 балів (вибори зі знаком «+» зі знаком «-» відсутні) – цих дітей просто не помічають, їх ніби немає в групі, як правило це тихі, малоактивні діти, які грають наодинці і прагнуть до контактів з однолітками: частіше за все такі результати отримують по відношенню до дітей, які часто хворіють і тих, хто недавно з’явився в колективі. - 1 і менше балів – це діти, якими нехтують однолітки, нерідко вони зовні мало привабливі чи мають явно виражені фізичні дефекти: нервозні, занадто конфліктні, негативно поводять себе по відношенню до інших дітей.
Посилання на методику: Методика «Два будиночки»
 

Діагностика мотивації

Назва: «Читання казки».
Мета: визначення домінуючого ігрового або пізнавального мотиву дитини.
Завдання: На столі виставлено звичайні, не надто привабливі іграшки, дітям пропонують упродовж хвилини розглянути їх. Після цього дітей підкликають і пропонують послухати казку, яку вони раніше не чули. На цікавому місці читання переривається і експериментатор запитує дітей, чого їм хочеться: погратися з виставленими на столі іграшками або дослухати казку до кінця.
Оцінка результатів: Діти з вираженим пізнавальним інтересом воліють дослухати казку. Діти зі слабкою пізнавальною потребою воліють погратися. Але гра їх, як правило, може бути суто маніпулятивною.
Посилання на методику: Методика «Читання казки»

Назва: «Внутрішня позиція школяра» (Н.І.Гуткіної)
Мета: виявлення внутрішньої позиції школяра.
Завдання: експериментатор просить дитину відповісти на 12 запитань:
Оцінка результатів: на запитання 1, 2 практично всі діти відповідають «Так», тому вони не є інформативними. Якщо дитина хоче йти до школи, то, як правило, вона відповідає на питання 2 незгодою залишитись ще на один рік в дитячому садку або вдома, і навпаки. Важливо звернути увагу на те, як дитина пояснює своє бажання йти до школи: «щоб навчитися читати, писати» тощо. Але деякі діти відповідають, що вони хочуть іти до школи тому, що їм «набридло в дитячому садку» чи «не хочеться спати після обіду», тобто бажання йти до школи не пов’язане із змістом навчальної діяльності чи зміною соціального статусу дитини. Питання 3-6 спрямовані на з’ясування пізнавального інтересу опитуваного, а також рівня його розвитку. Деяке уявлення про дитину дає питання 6 (про улюблені книжки). Відповідь на питання 8 дає уявлення про те, як дитина ставиться до труднощів у діяльності. Коли дитина ще не дуже бажає стати учнем, то її задовольняє ситуація, яка пропонується питанням 10, і навпаки. Якщо дитина бажає вчитися, то вона, як правило, у грі в школу обирає роль учня, пояснює це бажанням вчитися (питання 11), а також обирає варіант «щоб урок був довшим, ніж перерва», щоб більше займатися на уроці навчальною діяльністю (питання 12). Аналіз відповідей на питання демонструє сформованість (+), чи не
сформованість (-) внутрішньої позиції школяра.
Посилання на методику: Методика «Внутрішня позиція школяра» (Н.І.Гуткіної)
 
Назва: «Навчальна мотивація» (автор М.Гінзбург)
Мета: визначення рівня навчальної мотивації.
Завдання: дитині по черзі викладається картинка з розповіддю, що там відбувається.  Після всіх 6 картинок психолог задає запитання дитині. Дитина послідовно здійснює три вибори, при цьому вказує на відповідну картинку і пояснює її. Якщо пояснення дитини не досить чіткі, їй ставлять контрольне запитання: «А що цей хлопчик сказав?». Кожна картинка має свій мотив.
Оцінка результатів: Вибір дитини фіксується у протоколі проміжного результату № 1. Зовнішній мотив – 0 балів; позиційний мотив – 3 бали; навчальний мотив – 5 балів, соціальний мотив – 4 бали; ігровий мотив – 1 бал; оцінка – 2 бали. Контрольний вибір додає до загальної суми кількість балів відповідного вибору. Домінуюча мотивація діагностується найбільшою кількістю балів. Дитина може керуватися й іншими мотивами. Про не сформованість мотивації навчання свідчить відсутність переваг, тобто різні підходи у всіх ситуаціях.
Посилання на методику: Методика «Навчальна мотивація» (автор М.Гінзбург)

Назва: «Бесіда про школу» (за Т. Нєжновою).
Мета: дослідження внутрішньої позиції школяра і виявлення бажання дитини йти до школи, орієнтація на шкільно-навчальну діяльність.
Завдання: бесіда проводиться індивідуально. В ході обстеження дитині задаються питання, відповіді на які дозволяють виявити один з трьох типів орієнтації у відношенні школи і навчання. Переважна орієнтація на зміст навчальної діяльності свідчить про наявність у дитини внутрішньої позиції школяра.
Оцінка результатів: А — орієнтація на зміст навчальної діяльності — 2 бали; Б — орієнтація на зовнішні атрибути навчальної діяльності і шкільного життя — 1 бал; В — орієнтація на позашкільні види діяльності і умови — 0 балів. Високий рівень – 10-9 балів – говорить про навчальну орієнтацію дитини та позитивне ставлення до школи (внутрішня позиція школяра достатньо сформована); середній рівень – 8-5 балів – свідчать про інтерес дитини переважно до зовнішньої атрибутики шкільного життя (початкова стадія формування внутрішньої позиції школяра); низький рівень – 4-0 балів – дитина не проявляє інтересу до школи (внутрішня позиція школяра не сформована).
Посилання на методику: Методика «Бесіда про школу» (за Т. Нєжновою) 

Діагностика пам’яті

Назва: "Запам'ятай 10 слів"
Мета: діагностувати стан слухової вербальної пам'яті (варіант тесту З.М.Істоміної).
Завдання: послухай уважно слова, які я прочитаю, і постарайся їх запам'ятати. Після того, як я закінчу їх читати, ти назвеш ті слова, які запам'ятав.
Тест мас три форми — А, Б і В. Для дітей 5 років використайте лише форми А і В.
Слова до тесту форми А: груша, око, лев, береза, чобіт, окуляри, диван, лелека, чашка, ранець. Слова до тесту форми Б: яблуко, ніс, слон, дуб, лампа, голка, книга, машина, ворона, молоток. Слова до тесту форми В: сіно, стіл, ворона, зошит, комп’ютер, конструктор, годинник, картина, човен, яблуко.
Оцінка результатів: показник для реєстрації: кількість правильно відтворених слів (незалежно від їх послідовності). За кожне правильно відтворене слово нараховується 1 бал. Максимальний результат -10 балів. Високий рівень - 6-10 балів. Середній рівень - 4-5 балів. Низький рівень - 1-3 бали.
Посилання на методику: Методика "Запам'ятай 10 слів"
  

Назва: «Впізнавання фігур»
Мета: діагностувати стан зорової пам'яті (варіант тесту Бернштейна).
Завдання: Тест має три форми — А, Б і В. Для дітей 5 років використовуйте форми А і В. Спершу ви читаєте дитині інструкцію. І лише коли вона зрозуміє зміст гри, пропонуєте подивитися на таблицю 1 (таблиця  2 у цей час повинна бути закрита). Демонструйте її протягом 10 секунд. Завдання дитини — запам'ятати зображені на ній фігури. Потім закрийте першу таблицю і покажіть другу. Малюк повинен впізнати серед зображених на ній фігур ті, що були на першій таблиці, і відзначити ці фігури олівцем, або показати.
Оцінка результатів: Показник для реєстрації: кількість правильно відтворених фігур. За кожну таку фігуру — 1 бал. Максимальний результат —- 9 балів. Дуже високий результат - дев'ять фігур упізнані правильно. Норма - 7- 8 фігур (для 7 років). Низька норма - 6 фігур (для 7 років, для 6 років - норма). Низький результат - менше шести фігур.
Посилання на методику: Методика «Впізнавання фігур»
 

Діагностика мислення

Назва: «Четвертий зайвий»
Мета: визначення рівень розвитку наочно-образного мислення (рівень узагальнень, логічна обґрунтованість, чіткість формулювань, активність, можливість формування та використання узагальнених уявлень).
Завдання: Дитині показують по черзі 10 карток із зображенням 4-х предметів і просять назвати їх. Після чого ставиться питання: „Подивись уважно і скажи, який тут предмет зайвий і чому? Який не підходить? Чому? А які 3 з них мають щось спільне?».
Оцінка результатів: Висока готовність мислення, коли 7-10 карток пояснюються з використанням двох родових понять (зайва рибка, бо це риби, а решта – одяг), 3-4 картки включають тільки одне родове поняття (зайва лопата, бо решта – посуд). Достатня готовність мислення 7-10 карток пояснюються через одне родове поняття (зайва лопата, бо це інвентар), або половина з двома родовими поняттями, а половина – з одним. Низька готовність – коли в 7-10 картках тільки називається зайвий предмет без пояснень. Або виділяється предмет за неістотними ознаками (зразок картки: зайва – риба, бо вона жива; або зайвий бантик, бо він червоний).
Посилання на методику: Методика «Четвертий зайвий»

Назва: «Класифікація»
Мета: вміння узагальнювати.
Завдання: Дитині показують набір карток, що на них намальовані різні фігури. «Розклади ці карти на групи так, щоб підходили одна до одної, були чимось схожі». Коли картки будуть розкладені, дитину просять пояснити чому вони саме так розкладені. Після цього дослідник змішує всі картки і просить дитину: «Знову розклади всі картки на групи, але вже не так, як минулого разу». Так повторюється три рази. Завдання дитини – знайти 3 принципи класифікації: за величиною, за формою, за кольором.
Оцінка результатів: Достатній рівень – діти легко виконують 2-3 види класифікації без сторонньої допомоги. Високий – 3 види класифікацій.
Посилання на методику: Методика «Класифікація»

Назва: “Послідовність подій”
Мета: дослідження рівня розвитку логічного мислення, мовлення та здатності до узагальнень.
Завдання: використовуються три сюжетні картинки, які пропонуються досліджуваному у неправильній послідовності. Дитина має зрозуміти сюжет, вибудувати правильну послідовність подій та скласти за картинками розповідь, що неможливо без достатнього розвитку логічного мислення та здатності до узагальнень. Усна розповідь показує рівень розвитку мовлення майбутнього першокласника: як він будує фрази, чи вільно володіє мовою, який його активний словниковий запас, тощо.
Оцінка результатів:  Для отримання загальної оцінки бали за кожне із трьох завдань підсумовуються. Наприклад: за перше 1 бал, за друге – 0, за третє – 2 бали. Загальна сума: 1+0+2=3 бали. Максимальна можлива оцінка – 6 балів. Час не враховується. Якщо дитина правильно розказала із першої спроби – 2 бали. Коли допустила помилки, то їй кажуть: «Подивись, тут щось не так. Розклади так, як має бути». Виправила помилку – 1 бал. Розклала знову неправильно – 0 балів.
Посилання на методику: Методика “Послідовність подій”
 
Назва: «Аналогії».
Мета: дослідження мислення, здатності робити умовиводи за аналогією.
Завдання: дитині називають три слова. Два з них підходять один до одного, є
парою. Дитина повинна назвати слово, що підходить за змістом до третього
слова, тобто знаходить йому пару.
Слова до тесту:
- Окунь – риба, а ромашка - …? (квітка);
- Добро – зло, а день - …? (ніч);
- Очі – зір, а вуха -…? (слух);
- Гриби – ліс, а пшениця - …? (поле);
- Школа – вчитель, а лікарня - …? (лікар);
- Книга – читати, а олівець -…? (малювати).
Оцінка результатів: 2 бали – якщо правильно підібрано 5-6 слів; 1 бал – якщо правильно підібрано 3-4 слова; 0 балів – якщо правильно підібрано 1-2 слова.
Посилання на методику: Методика «Аналогії»
 
Назва: "Порівняння за формою".
Мета: діагностика мисленнєвої операції порівняння властивостей предмета з еталоном (модифікація тесту Л.А.Венгера).
Завдання: Усі картки слід розкласти на три купки. Завдання для дитини — накривати картками рисунки в матриці так, щоб фігурка, зображена на картці, була схожа за формою на предмет, зображений на рисунку, котрий накриває дитина. Купки з картками потрібно пропонувати малюкові послідовно. Для прикладу, спершу він повинен розкласти усі картки із зображенням одної фігурки, потім другої і, врешті, третьої. Під час тестування можна звертати увагу дитини на те, що предмети, які вона накриває, повинні бути схожі на фігурки. Після закінчення визначається кількість неправильно накритих рисунків. Правильні відповіді: на першу фігурку схожі машинка, візочок, песик, трактор, черевик; на другу фігурку схожі гітара, матрьошка, груша, лампочка, комаха; на третю фігурку схожі пірамідка, праска, жолудь, ялинка, морквина.
Оцінка результатів:  за кожну правильну відповідь нараховується 1 бал. Високий рівень — 13-15 балів. Середній рівень — 9-12 балів. Низький рівень — 0-8 балів.
Посилання на методику: Методика "Порівняння за формою"

Назва: «Дослідження узагальнення»
Мета: дослідити рівень узагальнень, логічну обдарованість і чіткість формулювань, активність, можливість формування уявлень.  
Завдання: назви, які тобі відомі: а) дикі тварини, б) дерева, в) міста, г) види транспорту, д) посуд. Назви одним словом: 1) суп, каша, уха, борщ; 2) троянда, гвоздика, ромашка, тюльпан; 3) штани, сорочка, куртка, пальто; 4) Дніпро, Інгул, Волга, Дон.
Оцінка результатів: по-першому: висока- не менше 5 видів у кожному родовому понятті, достатня – 3, низька – коли половина родових понять не знаходить вияв у видових. По-другому: дитина добре підготовлена до школи, якщо дає правильно 4-5 назв, достатньо – 3-4 назви, не підготовлена – 1-2 назви.
Посилання на методику: Методика «Дослідження узагальнення»

Назва: «Назви протилежне слово»
Мета: дослідити рівень узагальнень, логічну обдарованість.
Завдання: дитині пропонується слово, до якого вона повинна знайти протилежне. Високий- низький, тонкий, покупець, чужий, брудний, горе, скупий, тупий, страшний, гострий, легкий, початок.
Оцінка результатів: високий – 8-11, достатній – 5-7, низький до 5 слів.
Посилання на методику:Методика «Назви протилежне слово»

Назва: «Швидкість мислення»
Мета: дослідити рівень узагальнень, логічну обдарованість.
Завдання: за 3 хв. назвати якомога більше слів, що розпочинаються, скажімо, літерою К. Дитина називає, а психолог записує, потім підраховуємо кількість.  
Оцінка результатів: високий – 8-10 і більше, достатній – 5-7, середній – 4-5 слів, низький до 4 слів.
Посилання на методику: Методика "Швидкість мислення"

Назва: «Гнучкість мислення»
Мета: дослідження мислення, здатності робити умовиводи.
Завдання: психолог пропонує дитині уважно прослухати хитру задачку і здогадатися, як її розв’язати. Складається з 6 запитань. Наприклад: двоє коней пробігли  по 2 км. Скільки км пробіг один кінь? 
Оцінка результатів: дитина з високим рівнем мислення в 6/7 років повинна розв’язати не менше 5 задач, з достатнім – 3-4, з середнім – 1.
Посилання на методику: Методика «Гнучкість мислення»

Назва: «Критичність мислення»
Мета: дослідження мислення, здатності робити умовиводи.
Завдання: запропонувати дитині пояснити: «Чи розтане сніговик, коли на нього одягнути шубу? Чому ти так думаєш?»
Оцінка результатів: діти з нормальним рівнем розвитку висловлюють цілий ряд суджень і намагаються довести свою істинність через зіставлення, конкретних прикладів. Наприклад: «Розстане, бо  в шубі тепло мені, сніговику теж». Діти з ЗПР можуть дати обгрунтування лише з допомогою навідних питань, а без них відповідають без пояснення (так, ні, не розтане).
Посилання на методику: Методика «Критичність мислення»


Назва: «Особливості понять»
Мета: визначити розуміння конкретних і абстрактних понять в інтерпритації.
Завдання:  психолог пояснює дитині, що вона повинна розповісти, як вона розуміє такі слова, як лялька, стілець, книжка, герой, хороша людина, сміливість.
Оцінка результатів: діти з достатнім рівнем розвитку дають пояснення, використовуючи 2-3 судження. При ЗПР дитині важко висувати судження при поясненні абстрактних понять, у поясненні конкретних суджень діти не дають суджень.
Посилання на методику: Методика «Особливості понять»

 Діагностика моторики

Назва: Тест Куглера
Мета: оцінка рівня розвитку дрібної моторики.
Завдання: «Подивися на фігуру і намалюй таку ж». (Додаток) Процедура обстеження: тест складається з семи фігур, що ускладнюються, які дитина повинна самостійно намалювати. Фігури пред'являються по черзі по мірі виконання наступної.
Оцінка результатів: фігура із зображенням хреста (5) обов'язково повинна бути виконана дитиною семи років. З нею справляються і шестирічні діти. Незрілим до шкільного навчання вважається дитина, яка перед вступом до школи не може намалювати останніх три фігури (5, 6,7 ). Отже, 7 - високий рівень; 6 – достатній; 5 – середній; 4 і менше - низький.
Посилання на методику: Тест Куглера