Діагностика дітей 3-5 р.

Діагностика дітей переддошкільного віку

Назва методики: «Коробка форм» для дітей 4 років.

Мета: визначення оцінку сприйняття форми та просторових відношень.

Матеріал: невелика коробка з прорізаними и об’ємними геометричними фігурами-вкадишами, які співпадають з отворами в коробці.

Завдання: психолог розкладає перед дитиною фігури-вкладиші і ставляє коробку з отворами для них. Дитина повинна розмістити дані фігури в коробку через відповідні отвори.

Оцінка результатів: високий рівень – дитина виконала завдання шляхом зорового співставлення фігур і отвору; середній рівень – виконала шляхом прикладання; низький рівень – виконала шляхом проб і помилок.

Посилання на методику: Методика «Коробка форм»

Назва методики: «Мисочки» для дітей 4 років.
Мета: визначення рівень сприйняття відношення предметів за величиною та оволодіння предметними діями.
Матеріал: 5-7 мисочок однакової форми, але різними за величиною, що можуть бути упорядковані як елементи серійного ряду.
Завдання: психолог показує дитині мисочки, які складені одна в одну, потім розкладає їх хаотично і пропонує їх зібрати як було. При необхідності психолог може показати як це виконувати на двох мисочках з найбільшої. 
Оцінка результатів: високий рівень – дитина виконала завдання шляхом зорового співставлення; середній рівень – виконала не з 1 спроби, правильно зложивши 2-3 мисочки, потім пропустила потрібну і продовжила складати; низький рівень –  не виконала завдання самостійно, лише з допомогою психолога.
Посилання на методику: Методика "Мисочки"

Назва методики: «Пірамідка» для дітей 4 років.
Мета: визначення рівень сприйняття відношення предметів за величиною та оволодіння предметними діями.
Матеріал: пірамідка.
Завдання: психолог показує дитині зібрану правильно пірамідку. Потім розбирає її і просить скласти так, як було попередньо. Якщо дитина має труднощі на початку, психолог показує на перших 2 кільцях, як потрібно виконати завдання. 
Оцінка результатів: високий рівень – дитина виконала завдання шляхом зорового співставлення; середній рівень – виконала шляхом прономерування; низький рівень –  не виконала завдання самостійно, лише з допомогою психолога.
Посилання на методику: Методика "Пірамідка"

Назва методики: «Розрізні картинки» для дітей 4 років.
Мета: визначення ступеню оволодіння зоровим синтезом, об’єднання елементів в цілісний образ.
Матеріал: картинки, які складаються від 2-6 частин.
Завдання: частини картинки розкладються перед дитиною в хаотично. Психолог запитує, що зображено на частинка малюнка і що вийде, коли їх з’єднати. Картинки показуються по черзі, від найменшої кількості частин (2) до найбільшої (6). Зібрана картинка забирається, пропонується наступна.
Оцінка результатів: високий рівень – дитина виконала завдання шляхом зорового співставлення (дозволяється 1-2 спроби з 6 частин); середній рівень – виконала шляхом проб (3,4,5,6 частин); низький рівень –  картинки збираються з великою кількістю проб і помилок або не склала взагалі.
Посилання на методику: Методика «Розрізні картинки»

Діагностика дітей переддошкільного віку (увага)

Назва методики: «Знайди та викресли» для дітей 3-4 років (мал.1) та дітей 4 – 5 років (мал.2)
Мета: визначення продуктивності та стійкості уваги.
Завдання: у цій методиці дитина працює 2,5 хв, протягом яких п'ять разів поспіль (через кожні 30 сек) їй кажуть слова «стоп» та «починай». Експериментатор у цій методиці дає дитині завдання шукати і різними способами закреслювати якісь два різні предмети, наприклад зірочку перекреслювати вертикальною лінією, а будиночок – горизонтальною. Експериментатор сам відзначає на малюнку ті місця, де даються відповідні команди.
Оцінка результатів: 10 балів - продуктивність уваги дуже висока, стійкість уваги дуже висока (показник S у дитини вищий, ніж 1,25 балів). 8-9 балів – продуктивність уваги висока, стійкість уваги висока (показник S знаходиться в межах від 1,00 до 1,25 балів). 4-7 балів – продуктивність уваги середня, стійкість уваги середня (показник S знаходиться в інтервалі від 0,75 до 1,00 балів). 2-3 бали - продуктивність уваги низька, стійкість уваги низька (показник S знаходиться у межах від 0,50 до 0,75 балів). 0-1 бал - продуктивність уваги дуже низька, стійкість уваги дуже низька (показник S знаходиться в інтервалі від 0,00 до 0,2 балів).
Посилання на методику: Методика "Знайди і викресли"

Назва методики: «Простав значки»
Мета: оцінки переключення та розподілу уваги дитини.
Завдання: перед виконанням завдання дитині показують мал. і пояснюють, як з ним працювати. Ця робота полягає в тому, щоб у кожному з квадратиків, трикутників, трикутників і ромбиків проставити той знак, який заданий вгорі на зразку, тобто, відповідно, галочку, межу, плюс або крапку. Дитина безперервно працює, виконуючи це завдання протягом двох хвилин.

Оцінка результатів: 10 балів – показник S більший за 1,00. (дуже високий). 8-9 балів – показник S знаходиться в межах від 0,75 до 1,00 (високий). 6-7 балів - показник 5" розташовується в межах від 0,50 до 0,75 (середній). 4-5 балів – показник S в інтервалі від 0,25 до 0,50 (низький). 0-3 бали – показник S знаходиться в межах від 0,00 до 0,25 (дуже низький).
Посилання на методику: Методика «Простав значки»

Назва методики: «Запам'ятай та ростав крапки»
Мета: оцінюється обсяг уваги дитини.
Завдання: використовується стимульний матеріал. Лист з точками попередньо розрізається на 8 малих квадратів, які потім складаються в стопку таким чином, щоб угорі опинився квадрат з двома точками, а внизу – квадрат з дев'ятьма точками (всі інші йдуть зверху вниз по порядку з числом точок, що послідовно збільшується на них). Дитині послідовно, на 1-2 сек, показується кожна з восьми карток з точками зверху вниз у стопці по черзі і після кожної чергової картки пропонується відтворити побачені точки в порожній картці (мал.шаблон) за 15 сек. Цей час дається дитині для того, щоб вона змогла згадати, де знаходилися побачені точки, і відзначити їх у порожній картці.
Оцінка результатів: 10 балів – дитина правильно за відведений час відтворила на картці 6 і більше крапок (дуже високий). 8-9 балів – дитина безпомилково відтворила на картці від 4 до 5 точок (високий). 6-7 балів – дитина правильно відновила пам'ять від 3 до 4 крапок (середній). 4-5 балів – дитина правильно відтворила від 2 до 3 крапок (низький). 0-3 бали – дитина змогла правильно відтворити на одній картці не більше однієї точки (дуже низький).
Посилання на методику: Методика «Запам'ятай та ростав крапки»

Діагностика дітей переддошкільного віку (сприйняття)

Назва методики: "Чого не вистачає на цих малюнках?"
Мета: рівень розвитку сприйняття дитини.
Завдання: дитині пропонується серія малюнків, представлених на мал. На кожній із картинок цієї серії не вистачає якоїсь істотної деталі. Дитина отримує завдання якнайшвидше визначити і назвати відсутню деталь. Психолог за допомогою секундоміра фіксує час, витрачений дитиною на виконання всього завдання.
Оцінка результатів: 10 балів – дитина впоралася із завданням за час менший, ніж 25 сек, назвавши при цьому всі 7 предметів, що бракують на картинках (дуже високий). 8-9 балів – час пошуку дитиною всіх предметів, що бракують, зайняло від 26 до 30 сек. (високий). 4-7 балів – час пошуку всіх предметів, що бракують, зайняв від 31 до 40 сек. (середній). 2-3 бали - час пошуку всіх відсутніх предметів виявився в межах від 41 до 45 сек. (низький). 0-1 бал – час пошуку всіх деталей, що бракують, склало в цілому більше ніж 45 сек.(дуже низький).
Посилання на методику: Методика "Чого не вистачає на цих малюнках?"

Назва методики: «Упізнай, хто це».
Мета: визначити рівень розвитку сприйняття дитини.
Завдання: дитині показують рис 2, на якому листком паперу прикриті всі фрагменти, за винятком фрагмента «а» Дитині пропонується по даному фрагменту сказати, якому загальному малюнку належить зображена деталь. На вирішення даної задачі відводиться 10 с, якщо за цей час дитина не зуміла правильно відповісти на поставлене запитання, то на такий самий час – 10 сек - йому показують наступний, трохи повніший малюнок «б», і так далі доти, поки дитина нарешті не здогадається, що зображено на цьому малюнку. Враховується час, загалом витрачений дитиною на розв'язання задачі, та кількість фрагментів малюнка, які їй довелося переглянути перш, ніж ухвалити остаточне рішення
Оцінка результатів: 10 балів – дитина за фрагментом зображення «а» за час менше ніж 10 сек, зуміла правильно визначити, що на цілому малюнку зображено собаку (дуже високий). 7-9 балів – дитина встановила, що на цьому малюнку зображено собаку, лише за фрагментом зображення «б», витративши на це в цілому від 11 до 20 сек.(високий). 4-6 балів – дитина визначила, що це собака, лише за фрагментом «в», витративши на вирішення задачі від 21 до 30 сек. (середній). 2-3 бали – дитина здогадалася, що це собака, лише за фрагментом «г», витративши від 30 до 40 сек. (низький). 0-1 бал – дитина за час більше 50 сек взагалі не змогла здогадатися, що це за тварина, переглянувши всі три фрагменти «а», «б» і «в» (дуже низький).
Посилання на методику: Методика «Упізнай, хто це»

Назва методики: «Які предмети заховані в малюнках?»
Мета: визначити рівень розвитку сприйняття дитини.
Завдання: Дитині пояснюють, що їй буде показано кілька контурних малюнків, у яких «заховані» багато відомі йому предмети. Далі дитині показують мал. і просять послідовно назвати контури всіх предметів, «захованих» у трьох його частинах: 1, 2 та 3. Час виконання – 1 хв. Якщо за цей час дитина не змогла повністю виконати завдання, то її переривають. Якщо дитина впоралася із завданням менше ніж за 1 хвилину, то фіксують час, витрачений на виконання завдання. Загальна кількість всіх предметів, «захованих» на малюнках – 14.
Оцінка результатів: 10 балів – дитина назвала всі 14 предметів, витративши на це менше ніж 20 с. (дуже високий). 8-9 балів - дитина назвала всі 14 предметів, витративши на їх пошук від 21 до 30 с. (високий). 4-7 балів - дитина знайшла і назвала всі предмети за час від 31 до 50 с. (середній). 2-3 бали – дитина впоралася із завданням знаходження всіх предметів за час від 51 до 60 с. (низький). 0-1 бал – за час, більший ніж 60 с, дитина не змогла знайти та назвати всі предмети (дуже низький).
Посилання на методику: Методика «Які предмети заховані в малюнках?»

Назва методики: «Чим залатати килимок?»
Мета: визначити, наскільки дитина спроможна, зберігаючи в короткочасній та оперативній пам'яті образи баченого, практично їх використовувати, вирішуючи наочні завдання.
Завдання: перед показом картинок дитині говорять, що на даному малюнку зображені два килимки, а також шматочки матерії, яку можна використовувати для того, щоб залатати дірки, що є на килимках таким чином, щоб малюнки килимка і латки не відрізнялися. Для того, щоб вирішити задачу, з декількох шматочків матерії, представлених у нижній частині малюнка, необхідно підібрати такий, який найбільше підходить до малюнку килимка.
Оцінка результатів: 10 балів – дитина впоралася із завданням менше ніж за 20 с. (дуже високий). 8-9 балів – дитина вирішила правильно усі чотири завдання за час від 21 до 30 с. (високий). 4-7 балів – дитина витратила виконання завдання від 31 до 50 с. (середній). 2-3 бали - час роботи дитини над завданням зайняв від 51 до 60 с. (низький). 0-1 бал – дитина не впоралася із виконанням завдання за час понад 60 с. (дуже низький).
Посилання на методику: Методика «Чим залатати килимок?»

Діагностика дітей переддошкільного віку (пам’ять)

Назва методики: «Пізнай фігури»
Мета: визначити рівень розвитку впізнавання.
Матеріал: малюнок і секундомір.
Завдання: У методиці дітям пропонуються картинки, зображені на мал. 1. Це 5 картинок, які розташовані рядами. Картинка ліворуч відокремлена від інших подвійною вертикальною рисою і схожа на одну з чотирьох картинок, розташованих рядом від неї. Необхідно якнайшвидше знайти і вказати на схожу картинку. Спочатку для проби дитині пропонують вирішити це завдання на картинках, зображених у рядку під номером 0, потім як дитина все зрозуміла правильно, надають можливість вирішити це завдання на картинках з номерами від 1 до 10. Експеримент проводиться до тих пір, поки дитина не вирішить усі 10 завдань, але не більше 1,5 хв.
Оцінка результатів: 10 балів –  впоралася зі всіма завданнями менше ніж за 45 с (дуже високий). 8-9 балів - за час від 45 до 50 с (високий). 4-7 балів – за час від 50 до 70 с (середній). 2-3 бали - час від 70 до 80 с (низький). 0-1 бал – більш ніж 80 с (дуже низький).
Посилання на методику:  Методика «Пізнай фігури»

Назва методики: «Запам'ятай цифри»
Мета: визначення обсягу короткочасної слуховий пам'яті дитини
Завдання: психолог послідовно зачитує дитині зверху донизу ряд цифр, представлених на рис. 3 А. з інтервалом 1 с між цифрами. Після прослуховування кожного ряду дитина повинна його повторити за ним. Це триває доти, доки дитина не припуститься помилок. Якщо помилку допущено, то експериментатор повторює сусідній ряд цифр, що знаходиться праворуч (рис. 3 Б) і що складається з такої ж кількості цифр, як і той, в якому була допущена помилка, і просить дитину її відтворити. Якщо дитина двічі помиляється у відтворенні ряду цифр однієї й тієї ж довжини, то на цьому дана частина обстеження завершується, відзначається довжина попереднього ряду, хоча б разів повністю і безпомилково відтвореного, і переходять до зачитування рядів цифр, що йдуть у протилежному порядку- спадному (рис. 4 А, Б).
Оцінка результатів: 10 балів – дитина правильно відтворила 9 цифр (дуже високий). 8-9 балів – відтворила 7-8 цифр (високий). 4-7 балів – 4–6 цифр (середній). 2-3 бали – 3 ​​цифри (низький). 0-1 бал – до 2 цифр (дуже низький).
Посилання на методику: Методика «Запам'ятай цифри»

Назва методики: «Запам'ятай малюнки»
Мета: визначення обсягу короткочасної зорової пам'яті
Завдання: пропонуються картинки, на яких представлено дев'ять різних фігур. Потрібно запам'ятати їх і потім дізнатись на іншій картинці (рис. 2 Б), де є ще шість таких. Потрібно показати на другому малюнку тільки ті зображення, яких не бачив на першій з картинок. Час експозиції стимульної картинки (рис. 2) становить 30 с. Після цього цю картинку прибирають з поля зору дитини і замість неї показують другу картинку - рис. 2 Б. Експеримент триває доти, доки дитина не дізнається всі зображення, але не довше ніж 1,5 хв.
Оцінка результатів: 10 балів – дитина дізналася на зображенні 13 Б всі дев'ять зображень, показаних йому на зображенні 13 А, витративши на це менше 45 с (дуже високий). 8-9 балів - дізналася на картинці 13 Б 7-8 зображень за час від 45 до 55 с (високий). 4-7 балів - дізналася 3-6 зображень за час від 55 до 75 с (середній). 2-3 бали - дізналася 1-2 зображення за час від 75 до 85 с (низький). 0-1 бал - не дізналася на картинці 13 Б жодного зображення протягом 90 с і більше (дуже низький).
Посилання на методику: Методика «Запам'ятай малюнки»

Назва методики: «Вивчи слова»
Мета: визначення динаміку процесів запам’ятовування.
Завдання: дитина повинна за декілька спроб вивчити на пам’ять і безпомилково відтворити ряд з 12 слів: дерево, лялька, виделка, квітка, телефон, склянка, птах, пальто, лампочка, картина, людина, книга. Психолог відмічає кількість слів, які дитина назвала і знову зачитує той же ряд слів, і так 6 разів підряд.
Оцінка результатів: дитина правильно відтворила ряд за 6  чи і менше спроб - дуже високий.  Високий 10-11 слів; середній – 6-9 слів;  низький- 4-5 слів; дуже низький – 3 слова.
Посилання на методику: Методика «Вивчи слова»

Діагностика дітей переддошкільного віку (мислення)

Назва методики: «Нісенітниці» від 3-5 років.
Мета: оцінити елементарні образні уявлення дитини про навколишній світ і про логічні зв'язки та відносини, що існують між деякими об'єктами цього світу: тваринами, їх способом життя, природою; вміння дитини розмірковувати логічно і граматично правильно висловлювати свою думку.
Завдання: Спочатку дитині показують картинку, зображену на рис. 1. У ній є кілька досить безглуздих ситуацій з тваринами. Дитина просто називає всі нісенітниці і вказує їх на картинці, а потім пояснює, як насправді має бути. Час експозиції картинки та виконання завдання обмежується 3 хв.
Оцінка результатів: 10 балів - за відведений час (3 хв) вона помітила всі 7 наявних на картинці безглуздя, встигла задовільно пояснити, що не так, і сказати, як насправді має бути (дуже високий). 8-9 балів — дитина помітила і відзначила всі німенітниці, але від 1 до 3 з них не зуміла пояснити, як насправді має бути (високий). 4-7 балів — помітила і відзначила всі нісенітниці, але 3-7 не встигла пояснити і сказати, як насправді має бути (середній). 2-3 бали - не встигла помітити 1 -4 з 7 наявних на картинці безглуздя, а до пояснення справа не дійшла (низький). 0-1 бал —  встигла виявити менше 4 із 7 безглуздих картинок (дуже низький).
Посилання на методику: Методика «Нісенітниці»

Назва методики: «Пори року» від 3 до 4 років.
Мета: оцінка образно-логічного мислення.
Завдання: Дитину просять уважно подивившись на малюнок і сказати, який час року зображено на кожній частині. За відведений виконання цього завдання час — 2 хв — дитина повинна лише назвати відповідний час року та обґрунтувати свою думку про ньому,  тобто вказати ті ознаки, які свідчать про те, що на цій частині малюнка показано саме цю пору року.
Оцінка результатів: 10 балів - дитина правильно назвала і пов'язала всі картинки з пори року, вказавши на кожній з них не менше 2 ознак (дуже високий). 8-9 балів - правильно назвала і пов'язала з потрібними часами року всі картинки, вказавши при цьому 5-7 ознак, на всіх картинках, разом узятих (високий). 6-7 балів -  правильно визначила на всіх картинках пори року, але вказала лише 3-4 ознаки (середній). 4-5 балів - правильно визначила пору року тільки на одній-двох картинках з 4 і вказала лише 1-2 ознаки (низький). 0-3 бали - не змогла правильно визначити жодної пори року і не назвала точно жодної ознаки (дуже низький).
Посилання на методику: Методика «Пори року»

Назва методики: «Що тут зайве?» від 4 до 5 років.
Мета: дослідити процеси образно-логічного мислення, розумові операції аналізу та узагальнення у дитини.
Завдання: дітям пропонується серія картинок (рис. 3), на яких представлені різні предмети. На кожній із цих картинок один із чотирьох зображених на ній предметів є зайвим. Потрібно визначити, який предмет і чому є зайвим. На розв'язання задачі відводиться 3 хвилини.
Оцінка результатів: 10 балів - дитина вирішила завдання менше ніж 1 хв, назвавши зайві предмети на всіх картинках і правильно пояснивши, чому вони є зайвими (дуже високий). 8-9 балів - правильно вирішила завдання за час від 1 хв до 1,5 хв (високий). 4-7 балів - впоралася за від 1,5 до 2,5 хв (середній). 2-3 бали - за час від 2,5 хв до 3 хв (низький). 0-1 бал — дитина за 3 хв не впоралася із завданням (дуже низький).
Посилання на методику: Методика «Що тут зайве?»

Назва методики: «Кому чого бракує?» від 3 до 4 років.
Мета: дослідити процеси образно-логічного мислення, розумові операції аналізу та узагальнення у дитини.
Завдання: дитині показують малюнок (рис. 4), на якому зліва зображені діти, кожному з яких чогось не вистачає. Те, чого їм бракує, зображено окремо внизу цьому малюнку. Завдання полягає в тому, щоб якнайшвидше визначити, кому і чого не вистачає, назвати відповідних дітей і вказати ті предмети, яких їм бракує.
Оцінка результатів: 10 балів - дитина вирішила завдання менше ніж 30 с (дуже високий). 8-9 балів - правильно вирішила завдання за час від 31 с- 49 с (високий). 4-7 балів - впоралася за від 50с до 89 с (середній). 2-3 бали - за час від 90с до 109с (низький). 0-1 бал — впоралася до 110 с і більше (дуже низький).
Посилання на методику: Методика «Кому чого бракує?»

Назва методики: «Обведи контур»
Мета: оцінка наочно-дієвого мислення.
Завдання: Дітям показують рис. 5, 6 і пояснюють, що завдання до цієї методики полягає в тому, щоб за допомогою олівця або ручки якнайшвидше і якомога точніше відтворити на правій половині цього малюнка той контур, який представлений в його лівій частині. Усі лінії необхідно намагатися робити прямими і точно з'єднати кути фігур. Бажано також, щоб контури фігур були відтворені в тих самих місцях, де вони зображені на малюнках - зразках у лівій частині.
Оцінка результатів: 10 балів - дитина витратила на виконання всього завдання менше ніж 90 с, причому всі лінії прямі та точно з'єднують кути фігур (дуже високий). 8-9 балів – виконала від 90 до 105 с, але 1-2 лінії не є цілком прямими (високий). 4-7 балів - виконала від 105 до 135 с, але 3-6 лінії непрямі; від 4-10 кутів з'єднані не зовсім точно (середній). 2-3 бали - виконала від 135 до 150 с, від 7-10 ліній непрямі; від 11-12 кутів з'єднані недостатньо правильно (низький). 0-1 бал – виконала понад 150 с і майже всі лінії є прямими; майже всі кути, за винятком одного або двох, з'єднані неправильно (дуже низький).
Посилання на методику: Методика «Обведи контур»

Діагностика дітей переддошкільного віку (уява)

Назва методики: «Сонце у кімнаті» від 4-6 років.
Мета: визначити ступінь уяви (здатності дитини перетворювати «нереальне» на «реальне»).
Завдання: для заняття необхідно підготувати картинку із зображенням кімнати, в якій знаходиться сонце та людина. Також знадобиться олівець. Психолог показує малюнок дитині. Дошкільник має перерахувати все, що він бачить на зображенні. Після того, як він перерахував усе, психолог пропонує звернути увагу на сонце в кімнаті. «Чи є тут помилка? Як можна виправити картинку, щоб вона була правильною?» Дитина може скористатися олівцем або обійтися усним коментарем.
Оцінка результатів: відсутність відповіді – 1 бал. Формальне усунення невідповідності (зафарбувати сонце, стерти його) – 2 бали. Більш «складне» усунення невідповідності: проста відповідь (намалювати в іншому місці – на вулиці) – 3 бали, складна відповідь (переробити малюнок – перетворити сонце на лампу) – 4 бали. Конструктивна відповідь (розділити невідповідний елемент з іншими, зберігши умови ситуації: намалювати вікно, намалювати рамку навколо сонця) – 5 балів. Чим більше балів, тим краще розвинена уява.
Посилання на методику: Методика "Сонце у кімнаті"
 
Назва методика: «Дощечка» від 4-6 років.
Мета: визначити ступінь уяви.
Завдання: Для заняття знадобиться дерев'яна дошка, що складається з чотирьох дрібних квадратних ланок, з'єднаних петлями. Дошка розгорнута перед дитиною. Психолог пропонує дитині з нею пограти: зігнути, скласти. У міру того, як дитина вивчає властивості дощечки, психолог запитує: «Що в тебе вийшло? На що схожа ця дошка?» Заняття проводиться доти, доки дитині не набридне.
Оцінка результатів: психолог оцінює кількість неповторних відповідей дитини (наприклад, «човник», «гараж»). За кожну нову назву надається один бал. Чим більше балів, тим краще розвинена уява.
Посилання на методику: Методика "Дощечка"
 
Назва методики: «Складена картинка» від 4-6 років.
Мета: вмінні дитини бачити ціле раніше частини.
Завдання: психолог запитує у дитини, що намальовано на зображенні (картонна картинка із зображенням качки, що має чотири згини розміром 10 на 15 см). Потім складає картинку навпіл і питає у дитини, на що перетворилася качка. Заняття триває в міру розкладання та складання картинки. Усього можливо п'ять варіантів складання: місток, будиночок, кут, труба, гармошка.
Оцінка результатів: відсутність відповіді – 1 бал (низький). Відповідь описового типу, тобто перерахування деталей малюнка, що знаходяться в полі зору або поза ним: «Качка не має голови», «Качка зламалася», «Качка розділилася на частини» — 2 бали (середній). Відповіді комбінуючого типу: включення персонажа (в даному випадку — качки) до нової ситуації, збереження цілісності зображення при згинанні малюнка («Качка запливла за човен», «Качка пірнула»), побудова нових сюжетів («Ніби на трубі намалювали качку») ) - 3 бали (високий).
Посилання на методику: Методика "Складена картинка"
 
Назва методики: «Як врятувати зайчика?» від 4-6 років.
Мета: можливість перенесення властивостей знайомого предмета на нову ситуацію
Завдання: усі предмети (блюдце, відерце, дерев'яна паличка, здута повітряна кулька, аркуш паперу, фігурка зайчика) розкладають на столі перед дитиною. Психолог бере в руки зайчика і розповідає про нього історію: «Це зайчик. Якось він вирішив поплавати в морі на кораблі і поплив дуже далеко. Почався шторм, зчинилися хвилі, зайчик почав тонути. Але ми з тобою можемо врятувати зайчик. Для цього ми можемо скористатися предметами, які перед тобою лежать. За допомогою якого предмета ти врятував би зайчика».
Оцінка результатів: дитина вибирає предмети, які можна використовувати у готовому вигляді – відерце, блюдце, паличку, за допомогою якої можна врятувати зайчик – 1 бал (низький). Дитина пропонує використовувати предмет у не зовсім стандартному вигляді – наприклад, паличку використовувати як колоди, на якій зайчик допливе до берега – 2 бали (середній). Дитина вибирає комплексніший і складніший варіант, використовуючи як основу перетворення готівкового матеріалу – наприклад, надути кульку, щоб зайчик на ній відлетів, або зробити кораблик з листа – 3 бали (високий).
Посилання на методику: Методика "Як врятувати зайчика?"
 
Назва методики: «Вигадай розповідь» від 4-6 років.
Мета: визначити ступінь уяви та фантазії.
Завдання: дитині дається завдання придумати розповідь про когось чи про щось за 1 хв і розказати до 2 хв психологу. Це може бути якась історія чи подія.
Оцінка результатів: Уява дитини у цій методиці оцінюється за 5 ознаками: 1) швидкість вигадування оповідання; 2) незвичайність, оригінальність сюжету; 3) різноманітність образів, що використовуються в оповіданні;4) опрацьованість та деталізація цих образів;5) емоційність образів. Отримати можна від 0 до 2 балів по кожній ознаці. 10 балів – дуже високий; 8 – 9 балів – високий; 4 -7 балів – середній; 2 – 3 бала – низький; 0 – 1 бал – дуже низький.
 Посилання на методику: Методика «Вигадай розповідь»
 
Назва методики: «Намалюй що-небудь» від 4-6 років.
Мета: визначити ступінь уяви.
Завдання: дитині дається аркуш паперу, набір фломастерів і пропонується придумати та намалювати щось незвичайне. На виконання завдання приділяється 4 хв. Далі оцінюється якість малюнка за наведеними нижче критеріями, і на основі такої оцінки робиться висновок про особливості уяви дитини.
Оцінка результатів: 10 балів - дитина за відведений час придумала і намалювала щось оригінальне, незвичайне, що явно свідчить про неабияку фантазію, про багату уяву. Малюнок справляє велике враження на глядача, його образи та деталі ретельно опрацьовані (дуже високий). 8-9 балів - дитина придумала і намалювала щось досить оригінальне, з фантазією, емоційне та барвисте, хоча зображення не є зовсім новим. Деталі картини опрацьовані непогано (високий). 5-7 балів - дитина придумала і намалювала щось таке, що в цілому є не новим, але несе в собі явні елементи творчої фантазії і справляє на глядача певне емоційне враження. Деталі та образи малюнка опрацьовані середньо (середній). 3-4 бали - дитина намалювала щось дуже просте, неоригінальне, причому на малюнку слабо проглядається фантазія і не дуже добре опрацьовані деталі (низький). 0-2 бали - за відведений час дитина так і не зуміла нічого придумати і намалювала лише окремі штрихи та лінії (дуже низький).
Посилання на методику: Методика «Намалюй що-небудь»
 
Назва методики: «Вигадай гру» від 4-6 років.
Мета: визначити рівень фантазії.
Завдання: дитині дається завдання придумати гру за 5 хв і детально розповісти про неї, відповідаючи на такі питання: назва, кількість гравців, правила гри, оцінка та результат.
Оцінка результатів: у відповідях дитини оцінюється за зміст вигаданої гри. Отримати можна від 0 до 2 балів по кожній ознаці. 10 балів – дуже високий; 8 – 9 балів – високий; 4 -7 балів – середній; 2 – 3 бала – низький; 0 – 1 бал – дуже низький.
Посилання на методику: Методика «Вигадай гру»
 

Діагностика дітей переддошкільного віку (емоційна сфера)

Назва методики: «Проективні розповіді» від 4-6 років.
Мета: визначити емоційне самопочуття дитини.
Завдання: психолог дитині пропонується серія проектних оповідань. Ім'я дитини має збігатися з ім'ям персонажа оповідання. У цілому нині розповіді носять нейтральний характер. Дорослий за допомогою інтонації підтримує інтерес дитини до діяльності.
Розповідь 1. Ім'я дитини має виступати на святі. Він вивчив вірш, надів ошатний костюм. А що сталося згодом? Розповідь 2. Ім'я дитини грає зі своїм другом групи. Його покликав до себе вихователь. А що сталося згодом? Розповідь 3. Ім'я дитини снідає. Ось він уже все з'їв. А що сталося згодом? Розповідь 4. Ім'я дитини обідає. Більше йому їсти зовсім не хочеться. А що сталося згодом? Розповідь 5. Ім'я дитини забруднив стіл фарбами. А що було потім? Продовження оповідання, яке вигадує сама дитина, фіксується у протоколі. Дорослий дає лише загальну оцінку продовжень кожної з оповідань. Вони можуть мати позитивний, нейтральний і негативний характер. Наприклад: «Саша має виступати на святі. Він вивчив вірш. А що сталося потім?» Потім він вийшов виступати і найкраще розповів вірш (позитивне). Потім, коли треба було виступати, все забув. Мама засмутилася (негативне). Далі діти виступали на святі, розповідали вірші (нейтральне).
Оцінка результатів: результатам опитування дитини понад 75% відповідей від загальної кількості мають негативний характер, це сприймається як негативне емоційне самопочуття дитини в групі.
Посилання на методику: Методика "Проективні розповіді"

Назва методики:  «Розклади картинки» від 4-6 років
Мета: виявлення особливостей взаємин дітей у групі дитячого садка.
Набір складається з восьми картинок:
1. Діти біжать до вихователя.
2. Дитина розмовляє з дорослим.
3. Діти йдуть на прогулянку парами.
4. Діти грають у групі.
5. Діти займаються сидячи за столами.
6. Двоє дорослих і одна дитина стоять поруч і дивляться один на одного.
7. Дві дитини та один дорослий стоять поруч і дивляться одна на одну.
8. Діти сидять на стільчиках.
Завдання: психолог дає інструкцію дитині: "Візьми в одну руку всі сумні картинки, в іншу - всі веселі". Потім фіксується кількість «сумних» та «веселих» картинок у дитини, незалежно від їхнього змісту.
Оцінка результатів: за результатами експерименту дорослий визначає індивідуальну та загальну кількість «сумних» та «веселих» картинок. Якщо загальна кількість «сумних» картинок перевищує загальну кількість «веселих», це свідчить про негативний емоційний стан дітей у групі.
Посилання на методику: Методика "Розклади картинки"

Назва методики: «Визначення дитиною емоційних станів людини» від 4-6 років
Мета: визначити оцінку емоційного самопочуття дитини у групі.
Завдання: 1. Дитині показують набір фотографій із зображенням двох емоційних станів (радість, смуток). Дорослий фіксує позитивні та негативні відповіді дитини. Після відповідей на запитання дитина має намалювати сумне та веселе обличчя.
2. Дитині показують набір картинок із зображенням ситуацій:
а) хлопчик (дівчинка) з мамою йдуть у дитячий садок, у хлопчика (дівчатка) сумне обличчя;
б) хлопчик (дівчинка) з мамою йдуть у дитячий садок, у хлопчика (дівчатка) веселе обличчя;
в) хлопчик (дівчинка) грає з однолітками, у хлопчика (дівчатка) сумне обличчя;
г) хлопчик (дівчинка) грає з однолітками, у хлопчика (дівчатка) веселе обличчя.
Психолог ставить запитання дитині: Чому у хлопчика (дівчинки) сумне (веселе) обличчя? У тебе таке буває? Потім фіксуються позитивні та негативні відповіді дитини. Після відповідей на запитання дитина повинна вибрати, яке обличчя у неї буває частіше — сумне чи веселе.
3. Дитині показують набір картинок, що ілюструють ситуації, де зображення обличчя персонажа відсутнє. Дитині пропонується також набір веселих та сумних осіб, які можна використовувати, щоб закрити білу пляму та надати персонажу сумного чи веселого вигляду. Ситуації можуть бути такими.
• Ім'я дитини йде з мамою до дитячого садка.
• Ім'я дитини з дітьми під час прогулянки.
• Ім'я дитини під час занять.
• Ім'я дитини грає з дітьми у групі.
• Ім'я дитини співає у музичному залі.
• Ім'я дитини бігає на фізкультурних заняттях.
• Ім'я дитини грає вдома.
Дорослий пояснює дитині, що робить персонаж, якого звуть так само, як і дитину. Дорослий просить дитину, використовуючи набір осіб, закрити білу пляму і надати персонажу сумний чи веселий вигляд. Фіксуються позитивні чи негативні рішення. Дорослий просить дитину розповісти, чому у персонажа таке обличчя.
Оцінка результатів: після проведення обстеження психолог визначає індивідуальну та загальну кількість позитивних та негативних відповідей, рішень дитини. Якщо за результатами експерименту більше 60% відповідей негативні, це сприймається як свідчення негативного емоційного самопочуття дитини у групі.
Посилання на методику: Методика "Визначення дитиною емоційних станів людини"